Німецькі вчені з інституту Макса Панка (Max Planck Institute for Science of Human History) та Університету Тюбінгена (University of Tuebingen) частково відновили геном 90 єгипетських мумій віком від 3500 до 1500 років.
Проаналізували його. І дійшли висновку: стародавні єгиптяни були африканцями. Одні були турками, інші – вихідцями з південної Європи та з місць, де зараз перебувають Ізраїль, Йорданія, Сирія, Ліван, Грузія та Абхазія.
Дещо раніше аналогічні дослідження провели біологи з генеалогічного центру iGENEA, розташованого в Цюріху. Вони аналізували генетичний матеріал, витягнутий лише з однієї мумії. Зате самого фараона Тутанхамона. Його ДНК видобули з кісткової тканини — саме з лівого плеча та лівої ноги.
Фахівці iGENEA порівняли геном хлопчика-фараона та сучасних європейців. І виявили: багато з них родичі Тутанхамона. У середньому половина європейських чоловіків – «тутанхамони». А в деяких країнах їхня частка сягає 60-70 відсотків — як, наприклад, у Великій Британії, Іспанії та Франції.
ДНК порівнювали за так званими гаплогрупами — характерними наборами фрагментів ДНК, які передаються з покоління, зберігаючись майже в незмінному вигляді. Родичів фараона «видала» загальна гаплогрупа під назвою R1b1a2.
Вчені наголошують: тутанхамонська R1b1a2, настільки поширена серед європейських чоловіків, дуже рідко зустрічається у сучасних єгиптян. Частка її носіїв не перевищує одного відсотка.
— Чи не так, дуже цікаво, що Тутанхамон — генетичний європеєць, — дивується Роман Шольц (Roman Scholz), директор центру iGENEA.
Генетичні дослідження швейцарців і німців ще раз підтвердили: сучасні єгиптяни, загалом, це не нащадки фараонів. Просто вони не мають із ними — своїми давніми правителями — майже нічого спільного. Що до певної міри, пояснює особливості єгипетського суспільства.
Самі фараони — не місцеві.
— Вважаю, що спільний предок єгипетських царів та європейців жив на Кавказі приблизно 9500 років тому, — повідомив Шольц. — Близько 7 тисяч років тому його прямі нащадки розселилися Європою. А хтось дістався Єгипту і вибився у фараони.
Виходить, однак, що, починаючи з пра-пра-дідів, предки Тутанхамона, та й він сам були особами кавказької національності.
ДО РЕЧІ
Прийде час, і вони оживуть. Як і хотіли
Йоханнес Краузе (Johannes Krause), палеогенетик з університету Тюбінгена повідомив у журналі Nature Communications, що геном трьох мумій із 151 однієї, з якими працювали німецькі дослідники, вдалося відновити повністю. Їхня ДНК добре збереглася. Дожила до наших днів, як сказав учений. Збереглася, незважаючи на спекотний єгипетський клімат, високу вологість у місцях поховання та хімічні речовини, використані для бальзамування.
Відновлення геному обіцяє — нехай у віддаленій перспективі відновлення та його власника. Шляхом клонування. Що цілком влаштує стародавніх єгиптян, які розраховували якось і коли-небудь повстати з мертвих. Задля цього вони й ставали муміями. Немов би передбачали, що останки плоті та кісток стануть у нагоді.