Друзі разом воювали й будували плани щодо того, чим будуть займатися після війни. Однак восени минулого року в Любашцівці на Одещині ховали “Боцмана” – військовслужбовця батальону “Донбас-Україна” Вадима Матросова, який 8 вересня в районі Мар’їнки загинув внаслідок вибуху міни.
“Він був розвідником, за спогадами друзів, сміливо “гуляв” у тил ворога і тролив сепарів. То їм український прапор повісить, то гімн України увімкне. Безстрашний, щирий, скромний. Вадима призвали на фронт у ході шостої хвилі мобілізації, пізніше Матросов перейшов на службу за контрактом. В “Боцмана” залишилася дружина, двійко трирічних дочок-близнючок, мама. Йому було 27 років”, – розповідає Василенко.
Він пише, що знаменитий знімок зробили після похорону Матросова.
“Героя поховали, поклали вінки. Насилу відірвали від могили вбиту горем дружину і маму. Увезли. Біля могили загиблого бійця залишився лежати живий. Увімкнутий плеєр, в вухах – навушники. Рюкзак під голову. Нема сили піти. Тут його друг. Найближча в світі людина”, – описує він історію зворушливої фотографії.
Це фото, яке отримало назву “Наодинці з другом”, випадково зробила Анастасія Іванова. Вона приїхала на цвинтар, щоб покласти на могилку ще один вінок. Її приголомшило, що на безлюдному кладовищі, біля свіжої могили, спав хлопець.
“Від побаченого затремтіли не тільки руки і ноги, а й кожна клітиночка мозку. Мороз по шкірі… Вперше в житті було неймовірно важко фотографувати: паморочилося в голові, відчуття клубка в горлі не давало дихати, а через сльози все розпливалось перед очима”, – згадує Анастасія.
Вона зробила кілька знімків на планшет, а потім почекала, поки друг загиблого опанував себе, після чого відвезла його до родини “Боцмана”. Згодом Іванова дізналася, що із Вадимом вони 120 днів прожили в одному бліндажі, встигли здружитися.
Світлина потрапила в соцмережі, а згодом її помітили одеські волонтери. Після цього Анастасії подзвонили журналісти й запропонували запропонували взяти участь у фотоконкурсі, де вона взяла приз глядацьких симпатій.
Нагадаємо, син загиблого бійця АТО Миколи Мужичука до сліз зворушив українців зверненням до батька.
Звернення він опублікував в соцмережі.
“Прости мене, бачать небеса, я не тримав на тебе зла останні роки, я чекав, коли ти прийдеш з тієї клятої війни, ми сядемо десь, кави вип’ємо, поговоримо, як дорослі чоловіки, потиснемо один одному руки і ніколи більше не будемо сваритися. Іноді мрії мають властивість збуватися… Чому ми такі горді, чому?! Я не сказав тобі головного: пробач!”, – написав Максим Мужичук.