Дівчина завітала в гості до батьків свого нареченого, щоб познайомитися…

– Бачиш, мамо, навіть перевіряти не треба. Скоріше це вона нас перевірила, на місце поставила, – засміялася Люда. – Навіть улюблених сирників синові напекла.

– Сирники чудові, я пробувала. Буди чоловіків, настав час снідати.

Люда вийшла надвір і подивилась у бік Віри. Себе згадала. Молоду, щасливу. Перехрестила, щоб та не бачила, і посміхнулася: “Будьте щасливі”.

– Віра, кидай все. Роботу цю не переробити, підемо снідати.