– Люба, я вирушаю у відрядження! – повідомив Ігор своїй дружині Вероніці…

– І не ліньки тобі, Вероніко, усім цим займатися? – позіхаючи, сказала Люба.

– Ні, якщо хочеш жити на селі, то треба працювати. Чи ти думала, що тут люди тільки відпочивають?

Люба промовчала, а Вероніка вже зрозуміла її відповідь.

– Гаразд, увечері продовжимо.

– Як увечері?! А відпочивати коли? – здивовано запитав Роман.

– Як стемніє.

У результаті після обіду Вероніка побачила, як її гості почали швидко збиратися.

– А ви куди?

– Їдемо…

– Як так?! Ви ж на тиждень залишитися хотіли! Я думала ще – ой як добре, допоможете заразом!

У Романа та Люби аж очі у цю мить забігали.

– Та ти знаєш, мені з роботи подзвонили. Тож ніколи нам. Їхати треба. Іншим разом якось…

– Ну, гаразд – Вероніка ледве стримувала посмішку.

У результаті коли гості поїхали, вона вирішила подзвонити до Ігоря, щоб прояснити ситуацію.

– Які ключі?! Я їм нічого не давав! – сказав чоловік.

– Добре, звідки тоді вони в них?…