«Ну все, тобі хана! Телефонувала мама, я все знаю! Ти не приїхала до неї сьогодні робити прибирання». Кричав невдоволений чоловік на Олену. Та побачивши, що вона робить ЗАЦЕПЕНІВ…
Вважала, що у брата більше вільного часу, він поки дітей не завів, а у брата робота, він втомлюється, але є дружина, їй і доручили. І два місяці Олена бігала щодня до свекрухи в лікарню, носила їй дієтичну їжу, вислуховуючи її скарги і купувала ліки за списком, який давали лікарі. Але на цьому не все: Валентина Юріївна дуже переживала за свої кімнатні рослини, папугу і акваріум, і наказала невістці їздити поливати квіти та годувати тварин, і пил вдома просила витирати, а то вона скупчується, коли вона повернеться додому, буде кошмар.
Пил, звичайно, Олена не витирала, але два-три рази на тиждень їздила — все-таки доводилося чистити клітку у папуги. А якось він вилетів, мабуть, погано закрила, так по всій квартирі прибиралася потім. Олена з нетерпінням чекала, коли випишуть свекруху з лікарні, думала, що тепер до неї не потрібно буде їздити, якщо що знадобиться Валентині Юріївні, то донька допоможе, адже вона ж у сусідньому будинку живе. Але не тут-то було: заловка знову заявила, що у неї дитина і немає часу.
«У нас школа почалася, у мене вже дах їде, не знаю, за що хапатися,» — говорила вона, і знову все на бездітного брата звалили, і Олену знову запрягли, але тепер тільки додому до свекрухи потрібно було бігати, хоча роботи не менше: потрібно було привозити їжу, готувати у неї вдома і прибирати обов’язково, мінімум раз на тиждень, свекруха-то ще погано ходила. Олена два-три рази на тиждень навідувала Валентину Юріївну і виконувала її вимоги, а свекруха все носом крутила, подавай їй їжу, яку вона хоче, і байдуже, що лікар сказав, що потрібно дотримуватися дієти. Невістка, як краще, старається приготувати корисне, а свекруха плюється, все не таке їй, дасть список продуктів, а Олена, природно, не купує їй чипси, свекруха потім виходить із себе і лається.
«Вам не можна,» — пояснює їй невістка, — «потім же погано буде, будете скаржитися». «Лікарям лише б щось написати,» — відповідала Валентина Юріївна. І все одно навіть до корисного чіплялася: то марка не та, то вага не така, а прибирання у будинку взагалі окрема тема, свекруха навіть ображала невістку за те, що вона не вміє прибирати.
Виявляється, меблі лаковані подряпала, тому що не тією ганчіркою їх протирала, а на вікнах розводи. Ось прямо приспічило свекрусі мити вікна, коли захворіла. Сама востаннє кілька років тому їх мила, а Олену змусила і зсередини, і зовні їх вимити.
Говорила з чоловіком, щоб вже хтось інший взяв у цьому участь, їй же теж відпочинок потрібен, вона працює й вдома справи є, жодного вихідного, виходить, немає. Але чоловік сказав, що більше нікому, у сестри дитина постійно хворіє й інші важливі справи, він також втомлюється на роботі, він же здобувач, робота нелегка, водій, іноді й вантажник за сумісництвом. А робота дружини так, дитяча гра, в ательє працює, строчить щось, і це взагалі нескладно, не те що за кермом сидіти.
Хоча молода жінка і заробляла більше чоловіка, він на це не звертав уваги. Казав, що просто щастить тобі, гарні замовлення трапляються. Але це ж не завжди так буде, взагалі замовляють одяг в ательє тільки ті, хто з жиру біситься, а таких небагато.
