Справжня високоточна зброя. Як США вбuлu лідера Аль-Kаїдu, а більше ніхто не постраждав
За годину після сходу сонця 31 липня лідер «Аль-Каїди» з 2011 року Айман аль-Завахірі вийшов на балкон житлового будинку в центрі Кабула. Говорили, що це улюблене заняття ветерана єгипетського джихаду після молитви.
Це ймовірне місце удару в Кабулі, балкон відтоді прикрили
Більше він не встиг нічого зробити.
О 06:18 за місцевим часом (01:38 за Гринвічем) дві ракети поцілили у балкон, вбивши 71-річного Завахірі.
Його дружина та дочка, які перебували в приміщенні, не постраждали.
Схоже, вся шкода від удару припала на балкон.
Як можна було завдати такого точного удару? У минулому США неодноразово критикували за помилки наведення, коли в результаті ударів безпілотників або ракет гинули мирні жителі.
Саме в цьому випадку допомогли ретельне вивчення звичок Завахірі та особливий тип ракети, застосований під час удару. І цей удар може виявитися не останнім.
Хірургічна точність
Ключ до точного удару — ракета Hellfire, запущена з дрона. Ця ракета класу «повітря-земля» стала частиною контртерористичних операцій США за кордоном після терактів 11 вересня 2001 року.
Ракету можна запускати з різних платформ — з вертольотів, літаків, наземних установок та кораблів — або, як у випадку Завахірі, з безпілотного літального апарату.
Вважається, що США використали Hellfire для усунення іранського генерала Касема Сулеймані в Багдаді на початку 2020 року та британського бойовика «Ісламської держави» на прізвисько «Джихадіст Джон» у Сирії у 2015 році.
Одна з головних причин, через яку американські військові широко застосовують Hellfire, — це точність ракети.
Коли ракету запускають з безпілотника, оператор, який іноді сидить у кімнаті управління з кондиціонером десь у континентальній частині США, бачить ціль в режимі реального часу: датчики камери безпілотника передають через супутник потокове відео.
Використовуючи приціл на екрані, оператор камери може «зафіксувати» ціль і направити на неї лазер. Після запуску ракета слідує за лазерним променем, поки не вразить ціль.
Безпілотник з ракетою Hellfire під час місії на Близькому Сході у 2016 році
Щоб мінімізувати ризик жертв серед цивільного населення, для операторів дронів розроблені чіткі процедури, які вони зобов’язані виконувати. Американські військові та співробітники ЦРУ зверталися до військових юристів для консультацій до того, як наказати відкрити вогонь.
Професор Вільям Бенкс, експерт із точкових ударів та засновник Інституту політики та права безпеки Сиракузького університету, каже, що чиновникам доводиться зіставляти ризик загибелі цивільних осіб із цінністю цілі.
За його словами, удар, який увінчався загибеллю Завахірі, виглядає «як зразкове застосування» цього процесу.
«Схоже, що в цьому випадку вони були дуже обережні і завбачливі, щоб знайти його в такому місці і в такий час, коли можна було завдати удару по ньому і не завдати шкоди нікому іншому», — вважає професор Бенкс.
Крім того, передбачають, хоча це не підтверджено, що для удару по Завахірі США використовували маловідому версію Hellfire — R9X, яка не несе вибухівки, а натомість розкриває шість лез, що вражають кінетичною енергією самого снаряда.
За повідомленнями, саме R9X Hellfire у 2017 році у Сирії стала причиною загибелі іншого лідера «Аль-Каїди» та одного із заступників Завахірі — Абу Хайра аль-Масрі. Фотографії його автомобіля, зроблені після удару, показали, що ракета зробила дірку в даху та розірвала пасажирів. Жодних ознак вибуху чи будь-яких інших пошкоджень автомобіля на знімках не було.
Шкідлива звичка
Які саме розвідувальні дані американці зібрали перед завданням удару, наразі точно не відомо.
Однак офіційні особи США заявили, що мали достатньо відомостей, щоб відстежити спосіб життя Завахірі в його будинку, зокрема, його звичку виходити на балкон.
Очевидно, американські шпигуни стежили за будинком тижнями, а то й місяцями.
Марк Полімеропулос, колишній високопоставлений співробітник ЦРУ, розповів ВВС, що, ймовірно, перед ударом використовували різні методи розвідки, зокрема зовнішнє спостереження та перехоплення електронних комунікацій.
Можна також припустити, що спостереження за будинком Завахірі велося і з повітря — з безпілотників або літаків — тож його мешканці нічого не бачили і не чули протягом багатьох місяців.
«Потрібна майже стовідсоткова впевненість, що це саме та людина, і удар не повинен призвести до супутніх жертв або ушкоджень, — каже Полімеропулос. — Для цього потрібне терпіння».
Полімеропулос додав, що для удару по Завахірі розвідувальній спільноті США став у пригоді досвід у відстеженні членів «Аль-Каїди» та інших терористичних мішеней.
«Нам у цьому немає рівних. Це те, в чому уряд США за понад 20 років досяг значних успіхів, — сказав він. — І тому американці можуть почуватися набагато безпечніше».
Проте операції США не завжди йдуть за планом. 29 серпня 2021 року внаслідок удару безпілотника по автомобілю місцевих членів «Ісламської держави» біля кабульського аеропорту загинуло 10 мирних громадян.
Згодом Пентагон визнав, що була «трагічна помилка».
Дим над будинком, де, імовірно, убили Завахірі
Білл Роджіо, старший науковий співробітник Фонду захисту демократій, який багато років відстежує удари американських безпілотників, вважає, що удар по Завахірі, ймовірно, був набагато складнішим, ніж попередні подібні дистанційні операції, з урахуванням того, що в американців у місті практично не залишилося ані дипломатів, ані розвідників.
Наприклад, у минулому удари безпілотників по Пакистану завдавали з Афганістану, а удари по Сирії — з дружньої території в Іраку.
«[У тих місцях] США було набагато простіше дістатися цих районів. У них були агенти на землі. Цей удар набагато складніший, — каже він. — Це перший удар по «Аль-Каїді» або «Ісламській державі» в Афганістані після виходу США. Це нетривіальне явище».
Ймовірність нових ударів
Роджіо каже, що не здивується, якщо подібні удари в Афганістані повторяться.
«Цілей для них не бракує, — вважає він. — Потенційні нові лідери «Аль-Каїди», швидше за все, переїдуть до Афганістану, якщо вони ще не там. Питання в тому, чи зможуть США зробити це з такою ж легкістю, чи це буде непростий процес».
