– Твій Андрій так мене принизити хоче. Я займав солідну посаду, а зараз маю принижуватись за 10 тисяч?
– Це краще, ніж нічого! Такі часи зараз важкі!
Та він відмовився принципово. Насправді просто не хотів, аби брат був його начальником. Та згодом виявилось, що знайти нормальне місце зовсім не просто. А коли посилили заходи мобілізації Віталік і спроби залишив.
– Щойно я кудись влаштуюсь – заберуть на війну! Вже за місяць в окопі сидітиму.
– Може для тебе це шанс? Кар’єру військову зробиш?
– Я так і знав, ти мене зовсім не кохаєш! Хочеш здихатись, ще й гроші отримати? Ідеальний план.
Відтоді ми сварились мало не щодня. Та найбільше мене дратувало, що Віталік жер, як не в себе. По три порції зараз. Уся моя зарплата йшла на харчування. З боргів не вилазила. Я просила його менше їсти, бо вже набридло мені все це. Ви лишень уявіть, я на вечір наварю – перше, друге. А наступного дня, коли з роботи повертаюсь – холодильник порожній. Не те що мені – синові нічого не залишає.
Та днями сталося те, що остаточно мене із себе вивело. Подзвонила мама і сказала:
– Мені тут кролика домашнього дали. Хочу, щоб онук поїв корисного. Затушкую і занесу вам.
Як я зраділа, адже ми постійно лиш курятину магазинну їмо, від неї більше шкоди дитині, ніж користі. Після роботи поїхала забрала сина з футболу. Щаслива, що є що їсти. Та вдома знайшла лише брудний казанок.
Ніколи ще я так не кричала.
– Як не почнеш заробляти хоч щось, я замок на холодильник встановлю! Чи в тебе зовсім совісті немає? Твоя дитина голодна! Що мені їй дати? Мама ж спеціально для онука приготувала.
– Я не знав. Тобі що для мене їжі шкода?
– Звісно шкода!
Він так образився, що кілька днів зі мною не говорив і їв самі макарони. Та я вже не знаю, як інакше вплинути на людину. Мама радить потайки зателефонувати у військкомати та сказати, що він переховується. Я б не хотіла так діяти, але який вихід? Що мені робити?